У Бога всі живі. Православний обряд покриття

У Бога всі живі. Православний обряд покриття

Формат:   21,0х13,5

Переплетення:   м'який

Бумага:   газетна

Кількість сторінок:   127

Дуже часто доводиться зустрічати місця вічного спокоюурхадських у найбезподібнішому стані. І це все більше образило, що цей вічний спокій їх має з боку живих порушуватися молінням більш і частою та тривалою. А якщо Хутро забруднене усілякими відкиданнями, то це ясна ознака, що воно посічеться вже зовсім не часто та не довго...

Але так чи інакше, а їх потрібно зберігати в чистоті й охайності; потрібно привчити православних учнів до молитви (154590-15, а не до спірання місць покриття скотою.

Вміст:

•  Кінець життя людини
• Обряд покриття
• Помилення мертвих
• Якмальково-червоні ножі
• Помінальна трапеза
• Приготування до смерті
• диявольський вплив
• Розв'язання деяких питань і недоумок
• Що ще потрібно знати про покриття
• У Бога всі живі
• Про тих, хто вмирає, на думку людини, передчасно
• Старочікувальні заспокоєння в втраті близьких
• Місце споковання православного учня
• Про повагу до кріпителів
• Акафіст за одновмерлого
• Продовження літії проймає
• Застосунок матері

ЗАВАГИ МАТЕРІ

Син мій! З тобою я скоро розлучуся.

Прийшов мій черг, пішов.

Там, де не ведоми смуток і втому,

Где Богу возносят хвалу.

Де немає тривоги, хвороби, смутку;

Уже на порозі стою.

Слухай, мій син, що тобі радити,

Здійснить же прохання мою:

Одягни мене просто, без довгого збирання,

І трусик попроще знайди,

Шанувальника призіви, і нехай після канону

За мені прочитання 53.

Багатих поминок із застібанням не треба,

Як заведено робити скрізь.

Лише гордість це винасту всолоджу,

Але немає спокою душі.

Свізь мене до церкви без світлої піни,

Запам'ятай, що яruю:

Нехай хоч недовго — до покриття —

Побудуть обличчям до алтарю.

Постав на 694 мені хрест дерев'яний,

Він усіх позбавляє бід.

А мармур, граніт — немов вантаж, облямівка —

Усобливого в тягість і шкоду.

Вином поминати мене, син мій, не перестанеш!

Про цежавайте не забути.

Адже цим лише душу мою ти пораниш,

А краще — і зовсім не пити!

У годину по мені закажи ти обідню,

Постав біля розп'яття свічку,

Подай, скільки можеш по милості, малим —

Все це тобі до снаги.

А якщо раптом серце заб'ється тривогою,

До мене на могилку приді.

І преподобного психотерапевта

Правило тихо прочитайте...

щирість мисливого відправить потішення,

Від бід — у показні двері,

Проси в Нього й у ближнього прощення,

Молися, найди та вір.

(Протоієрей Валентин Мордасів)