Не бійся радіти! Бесіди про православ'я. Архімандрит Андрій (Конанос)

Не бійся радіти! Бесіди про православ'я. Архімандрит Андрій (Конанос)

Сторінк: 494

Переплетення: м'який

Папір: газетний

Формат: 200*130 мм

Чудовийрегулющийрегулятор,волот Андрій (Конанос) народився в 1970 р. в Мюнхені (Німеччина), з 1977 р. живе в Афін. Закінчивринринринринриністський факультет Європейського університету. У 1999 р. колодка в діаконі, а 2000-м — в єреї, пізніше була зведена в сан архімандриту.

Упродовж багатьох років батько Андрій, вже досвідченийячий,гал на загальногрецькій православній радіостанції авторську програму «Невидимі переходи». Програма ця дуже полюбилася слухачам, збирала величезну аудиторію. Тексти радіобесид про православію склали кілька книг, виданих у різних країнах. Одна з них, «коли Сила стане для тебе всім», зовсім недавно вийшла у видавництві Англійського Сретенського монастиря. Нині виходить і друга, з характерним для мирочуття архімандриту Андрея назвою «Не бійся радіти!».

«Віра — велика справа. Вона — живе довіра caris, Його силі, Його пресмудрому Промислу та плану про нас, Його любов до нас, до тебе»; «Іди Бога, і коли знайдеш Його, коли зрозумієте, що Він перший знайшов тебе та полюбив тебе, — Він уже у твоєму серці, Він шукає тебе й хоче, щоб ти відкрився Йому, щоб Він увійшов у твою душу»; «Душа завжди молода, коли вона со co34»; «Бог дає нам дар любові до людини, щоб наша душа заграла від радості», — говорить архімандрит Андрій.

«Вірю, що Крістіан існує. Вірю, що Хуан всюди, вірую, щозар поруч зі мною, керує своїм життям. Вірую, що зараз, коли яruс, 1929 рухає Момент, і яruю. Вірую, що зараз Моє серце стукає, тому щоruє, і воно стукає. Вірую в 51, що якщо Він бажає, щоб я пожив ще кілька років, то я буду жити, а якщо хоче, щоб я незабаром наступив — через кілька днів, сьогодні, через кілька годин або хвилин, — вірую, що буде те, чого хоче Він.

Чому ж тоді ми хвилюємося так сильно? Чого ти досягнеш, якщо розбудуєш? Що ти зміниш у своєму житті, якщо тебе охопить паніка, якщо почнеш здійснювати хаотичні рухи, кидатися туди-сюда і тебе охопить занепокоєння? Так, дій, не сиді, склавши руки — я не має на увазі того, що ти не маєш нічого робити. Але що тобі треба робити? Заспокоїтися. Це ти та зроби. Це — велика справа.

Велика справа — заспокоїтися. Довіритися. Візьми свою проблему та поклади її до ніг 144. Візьми свою образу та скажіть: "54, у мене ось ця проблема, я хочу поділитися нею з Тобою. Хочу сказати Тобі про неї, покласти її до твоїх ніг, обговорити її з Тобою. Хочу,ste, зробити тебе учасником того, що мене займає, і зробити те, що каже на святій літургії: що ми самі себе, й інших, і все життя нашу Тобі пропонуємо".

«Ти бачив, як спить мале маля в обіймах матері? Ти бачив, як спить твоя дитина? А якщо в тебе його немає, ти бачив, як сплять немовлята? Немовля довіряється, він віддає себе, розслабляє руки, губи, обличчя. У нього немає хвилювання, немає напруги, він цілком здав себе, вщух, заспокоювався. Така та картина традиції нашої душі 56. Так і я має жити ».

Вміст

• Від видавництва
• Чи можна бути щасливим без секунд
• Православ'я — це не пряма путевка в рай
• Велика справа — заспокоїтися й довіритися core
• Шукайте Бога в усьому, що робите
• Таємниці життя
• Покаяння — солодкаопа душі
• Чому Бог не чує нашудовітуру?
• Як довго я молю?
• Сад у глибині душі
• Секрет скромності
• Перевірка на підкорення: образу та нападу
• Навчися чекати
• Колишнє пройшло. Не бійся
• Не бійся радіти!
  • Не турбуйтеся ні з якого приводу
  • Живи
• Нехай кожен твій день буде прекрасним
• Богоставність
• Безумі нашого часу
• Рай, який не рай
• Зараз тобі кортить справедливості?
• У дітей є причини бути поганими
• Мучна порада Авви Пімена
• Наодинці на Різдвотро
• Як грім серед ясного неба
• «ckуйте головну роль у своєму житті зіграємо самі»